кострубатий

КОСТРУБА́ТИЙ, а, е.

1. Який має нерівну поверхню; шорсткий.

Одарка вийшла з хати і простягла руку до старого кострубатого стовбура сухої груші (Н.-Лев., II, 1956, 29);

Передо мною лугова Вузенька стежка, тільки не гладенька, А кострубата (Вирган, В розп. літа, 1959, 202);

Він [берег] має вигляд сірого коржа, спеченого на сонці, порепаного й кострубатого (Донч., II, 1956, 143);

// Нерівний, покручений.

Скоро вишикувалась колона — довга, темна, кострубата (Хор., Незакінч. політ, 1960, 58).

2. перен. Невправний, незграбний, недоладний (про стиль, мову й т. ін.).

Лист вийшов трохи кострубатий, зате правильний (Мик., II, 1957, 482);

[Передрягін:] Ми з Зоєю перекладаємо п’єси для театру.. Ну, мова в мене, звісно, важка, кострубата, я ж математик (Коч., II, 1956, 114).

3. Кошлатий, розкуйовджений, наїжений (про волосся, брови тощо).

З-під білих кострубатих брів.. визирають добрі, а лукаві очі (Коцюб., І, 1955, 149);

Рука командира лягла мені на кострубату голову (Цюпа, Три явори, 1958, 21).

Значення в інших словниках

1. кострубатий — коструба́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кострубатий — Шорсткий, шкарубкий; (волос) КОШЛАТИЙ, розкуйовджений, настовбурчений; (стиль) незграбний, неоковирний, невправний, недоладний.  Словник синонімів Караванського
3. кострубатий — див. кошлатий; шершавий  Словник синонімів Вусика
4. кострубатий — -а, -е. 1》 Який має нерівну поверхню; шорсткий. || Нерівний, покручений. 2》 перен. Невправний, незграбний, недоладний (про стиль, мову й т. ін.). 3》 Кошлатий, розкуйовджений, наїжений (про волосся, брови тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кострубатий — КОСТРУБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має нерівну поверхню; шорсткий. Одарка вийшла з хати і простягла руку до старого кострубатого стовбура сухої груші (І. Нечуй-Левицький); Він [берег] має вигляд сірого коржа, спеченого на сонці, порепаного й кострубатого (О.  Словник української мови у 20 томах
6. кострубатий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. кострубатий — Коструба́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кострубатий — Кострубатий, -а, -е 1) Косматый, вихристый. Москалі руді, пикаті, та бородаті, та кострубаті. Левиц. І. 334. 2) Шероховатый. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка