кострубатий
КОСТРУБА́ТИЙ, а, е.
1. Який має нерівну поверхню; шорсткий.
Одарка вийшла з хати і простягла руку до старого кострубатого стовбура сухої груші (Н.-Лев., II, 1956, 29);
Передо мною лугова Вузенька стежка, тільки не гладенька, А кострубата (Вирган, В розп. літа, 1959, 202);
Він [берег] має вигляд сірого коржа, спеченого на сонці, порепаного й кострубатого (Донч., II, 1956, 143);
// Нерівний, покручений.
Скоро вишикувалась колона — довга, темна, кострубата (Хор., Незакінч. політ, 1960, 58).
2. перен. Невправний, незграбний, недоладний (про стиль, мову й т. ін.).
Лист вийшов трохи кострубатий, зате правильний (Мик., II, 1957, 482);
[Передрягін:] Ми з Зоєю перекладаємо п’єси для театру.. Ну, мова в мене, звісно, важка, кострубата, я ж математик (Коч., II, 1956, 114).
3. Кошлатий, розкуйовджений, наїжений (про волосся, брови тощо).
З-під білих кострубатих брів.. визирають добрі, а лукаві очі (Коцюб., І, 1955, 149);
Рука командира лягла мені на кострубату голову (Цюпа, Три явори, 1958, 21).
Значення в інших словниках
- кострубатий — коструба́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- кострубатий — Шорсткий, шкарубкий; (волос) КОШЛАТИЙ, розкуйовджений, настовбурчений; (стиль) незграбний, неоковирний, невправний, недоладний. Словник синонімів Караванського
- кострубатий — див. кошлатий; шершавий Словник синонімів Вусика
- кострубатий — -а, -е. 1》 Який має нерівну поверхню; шорсткий. || Нерівний, покручений. 2》 перен. Невправний, незграбний, недоладний (про стиль, мову й т. ін.). 3》 Кошлатий, розкуйовджений, наїжений (про волосся, брови тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кострубатий — КОСТРУБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має нерівну поверхню; шорсткий. Одарка вийшла з хати і простягла руку до старого кострубатого стовбура сухої груші (І. Нечуй-Левицький); Він [берег] має вигляд сірого коржа, спеченого на сонці, порепаного й кострубатого (О. Словник української мови у 20 томах
- кострубатий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- кострубатий — Коструба́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кострубатий — Кострубатий, -а, -е 1) Косматый, вихристый. Москалі руді, пикаті, та бородаті, та кострубаті. Левиц. І. 334. 2) Шероховатый. Лебед. у. Словник української мови Грінченка