кострубатий

Шорсткий, шкарубкий; (волос) КОШЛАТИЙ, розкуйовджений, настовбурчений; (стиль) незграбний, неоковирний, невправний, недоладний.

Значення в інших словниках

1. кострубатий — коструба́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кострубатий — див. кошлатий; шершавий  Словник синонімів Вусика
3. кострубатий — -а, -е. 1》 Який має нерівну поверхню; шорсткий. || Нерівний, покручений. 2》 перен. Невправний, незграбний, недоладний (про стиль, мову й т. ін.). 3》 Кошлатий, розкуйовджений, наїжений (про волосся, брови тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кострубатий — КОСТРУБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має нерівну поверхню; шорсткий. Одарка вийшла з хати і простягла руку до старого кострубатого стовбура сухої груші (І. Нечуй-Левицький); Він [берег] має вигляд сірого коржа, спеченого на сонці, порепаного й кострубатого (О.  Словник української мови у 20 томах
5. кострубатий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. кострубатий — Коструба́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кострубатий — КОСТРУБА́ТИЙ, а, е. 1. Який має нерівну поверхню; шорсткий. Одарка вийшла з хати і простягла руку до старого кострубатого стовбура сухої груші (Н.-Лев., II, 1956, 29); Передо мною лугова Вузенька стежка, тільки не гладенька, А кострубата (Вирган, В розп.  Словник української мови в 11 томах
8. кострубатий — Кострубатий, -а, -е 1) Косматый, вихристый. Москалі руді, пикаті, та бородаті, та кострубаті. Левиц. І. 334. 2) Шероховатый. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка