котушка

КОТУ́ШКА, и, ч.

1. техн. Те саме, що кото́к 3.

Попід тином біг з котушкою червоноармієць і змотував чорний дріт (Панч, II, 1956, 150);

Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з кабелем (Гончар, І, 1954, 64).

2. ел., радіо. Прилад, що складається з порожнистої циліндричної основи з намотаним на неї дротом.

Контурна котушка; Індукційна котушка.

Значення в інших словниках

1. котушка — коту́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. котушка — -и, ч. 1》 тех. Те саме, що коток 3). 2》 ел., радіо. Прилад, що складається з порожнистої циліндричної основи з намотаним на неї дротом. Контурна котушка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. котушка — Навитка  Словник чужослів Павло Штепа
4. котушка — КОТУ́ШКА, и, ч. 1. техн. Те саме, що кото́к² 3, 5. Попід тином біг з котушкою червоноарміець і змотував чорний дріт (П. Панч); Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з кабелем (О.  Словник української мови у 20 томах
5. котушка — (індуктивна котушка) звитий у ряд витків електричний дріт, що при проходженні електричного струму створює магнітне поле; збільшує індуктивність електричного кола; може мати магнітне осердя, напр., феромагнітний стержень, або не мати його (к. повітряна, т.зв. соленоїд).  Універсальний словник-енциклопедія
6. котушка — на всю (на по́вну) коту́шку, з дієсл. 1. По-справжньому, зі всією вимогливістю, строгістю і т. ін. Щоранку майор Швечик виводив свою групу на берег затоки .. і муштрував на повну котушку (Ю. Збанацький). 2. Найбільше з можливого, дуже суворо.  Фразеологічний словник української мови
7. котушка — I. КОТО́К (пристрій для намотування дроту, кабелю), КОТУ́ШКА. Здається, що смиче він той червоний провід не з котка, почепленого на грудях, а з самих грудей. Смиче, як закривавлену живу нитку власного нерва (О.  Словник синонімів української мови