коханнячко
КОХА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до коха́ння.
Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він — а сумує! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76);
Цілую тебе, друже мій, серденько моє, коханнячко солодке (Коцюб., III, 1956, 170);
[Маруся:] Спасибі тобі, мій батеньку. За твоє коханнячко! (Н.-Лев., II, 1956, 432).
Словник української мови (СУМ-11)