коханнячко

КОХА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет.

Пестл. до коха́ння.

Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він – а сумує! (П. Гулак-Артемовський);

– Чого ти нидієш?! Ти що – сліпа? Чи не бачиш, що твориться? Люди гинуть, справа наша гине, а тобі коханнячко? (В. Чемерис);

Цілую тебе, друже мій, серденько моє, коханнячко солодке (М. Коцюбинський);

[Маруся:]Спасибі тобі, мій батеньку, За твоє коханнячко! (І. Нечуй-Левицький);

– Нас з моєю пан оженив. Покликали мого старого до управителя – і все тобі коханнячко та залицяннячко (Василь Шевчук).

Значення в інших словниках

1. коханнячко — коха́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. коханнячко — див. коханий; наречена; наречений  Словник синонімів Вусика
3. коханнячко — -а, с., нар.-поет. Пестл. до кохання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коханнячко — КОХА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до коха́ння. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він — а сумує! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 76); Цілую тебе, друже мій, серденько моє, коханнячко солодке (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
5. коханнячко — Коха́ння, -ня с. 1) Любовь, любовная страсть. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Минулося моє кохання, моє женихання. Левиц. І. 2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. Кохання моє!...  Словник української мови Грінченка