коханчик

КОХА́НЧИК, а, ч. Пестл. до коха́нець.

Тепер, коли не стало обох його коханчиків-синів, .. яким же круглим сиротою почув себе Василь! (Фр., І, 1955, 140).

Значення в інших словниках

1. коханчик — коха́нчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. коханчик — -а, ч. Пестл. до коханець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коханчик — КОХА́НЧИК, а, ч. Пестл. до коха́нець. Чиясь непримиренна й по смерті душка шастає попід стінами колиби. Ніби підглядає .. Чи погрожує потайним коханчикам. Проте надливає в їхню кров хіба що гостроти небезпеки й шалу (М.  Словник української мови у 20 томах