кочережник
КОЧЕРЕ́ЖНИК, а, ч. Місце біля припічка, де стоять коцюба, рогач тощо.
Кинула [молодиця] сапу в кочережник (Вирган, В розп. літа, 1959, 277).
Словник української мови (СУМ-11)КОЧЕРЕ́ЖНИК, а, ч. Місце біля припічка, де стоять коцюба, рогач тощо.
Кинула [молодиця] сапу в кочережник (Вирган, В розп. літа, 1959, 277).
Словник української мови (СУМ-11)