кравецький
КРАВЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до краве́ць.
Кравецький підмайстер; Кравецький цех;
// Признач. для пошиття одягу.
Закрутилося блискуче коліща кравецької машинки (Шиян, Баланда, 1957, 191).
// Який шиє одяг.
Синє вбрання.. надавало [дівчині] вигляду молоденької школярки з кравецької майстерні (Досв., Вибр., 1959, 20);
Краве́цький м’яз, анат.— довгастий тонкий м’яз стегна.
Словник української мови (СУМ-11)