кравець
КРАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Фахівець із пошиття одягу.
До голови йшли.. ткачі з клубками в руках, кравці з ножицями, мірошники (Н.-Лев., III, 1956, 24);
Я не кравець, а скортіло мене пошити собі одежу (Коцюб., III, 1956, 277);
Шиє мені кравець добрі штани (Жур., Вечір.., 1958, 328).
Словник української мови (СУМ-11)