кравець
КРАВЕ́ЦЬ, вця́, ч.
Фахівець із пошиття одягу.
До голови йшли .. ткачі з клубками в руках, кравці з ножицями, мірошники (І. Нечуй-Левицький);
Хазяїн огрядний чоловік, кравець сивий, ходить у синіх шароварах і у чорній свитці і шиє сам усякі кожухи й свитки; (Марко Вовчок);
Я не кравець, а скортіло мене пошити собі одежу (М. Коцюбинський);
Шевці, кравці та всякі нижчі фахівці, зачувши ім'я конкурента, роблять одверті, зневажно-жалісливі гримаси (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)