кравецтво
КРАВЕ́ЦТВО, а, с.
Кравецьке ремесло; заняття кравецьким ремеслом.
Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (Номис);
Глоба .. промишляв кравецтвом (О. Стороженко);
– Хто шив? – питаю. А вона – ляп! що панна. – Як? – кажу і чинюся, ніби дурна, – вона уміє [знає] кравецтво? (О. Кобилянська);
Симпатичний і наївний професор, як великий дітлах, побивався: як же він вчитиме кравецтво, коли невідомо, як там, з чого там і що там треба буде шити (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)