краков’як

КРАКОВ’Я́К, у й а, ч. Польський народний танець у швидкому темпі.

Олеся танцювала.. краков’яка з Бонковським (Н.-Лев., III, 1956, 60);

Він танцював вальс, краков’як (Трубл., II, 1955, 10);

// Музика до цього танцю.

В хаті бумкав бубон, бряжчали цимбали, високо і тонко виводила скрипка. Награвали краков’яка (Смолич, Мир.., 1958, 67);

// Польська народна пісенька типу коломийки.

Зоня знала стільки веселих, дотепних краков’яків, уміла так гарно танцювати (Л. Укр., III, 1952, 647).

Значення в інших словниках

1. краков’як — (польське krakowiak — від назви міста Кракова) — веселий і швидкий польський народний танець, відомий з XIV ст. Ритм гострий, чіткий з синкопами, музичний розмір 2/4. Як бальний танець був поширений в ХІХ — на початку ХХ ст.  Словник-довідник музичних термінів
2. краков’як — краков’я́к (польс. krakowiak) польський народний танець веселого, темпераментного характеру. Від назви м. Кракова.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. краков’як — Краков’я́к, -ку (танок)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)