крамаренко
КРАМАРЕ́НКО, а, ч., заст. Син крамаря.
— Мені [шляхтичеві] довелося сидіти на лаві поруч.. крамаренка! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 352).
Словник української мови (СУМ-11)КРАМАРЕ́НКО, а, ч., заст. Син крамаря.
— Мені [шляхтичеві] довелося сидіти на лаві поруч.. крамаренка! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 352).
Словник української мови (СУМ-11)