крамарка
КРА́МА́РКА, и, ж. Жін. до кра́ма́р.
Вже стояли.. декілька стільців перекупок, крамарок (Мирний, І, 1954, 45);
Приїсться садовина, заманеться цукру чи булки — то є на світі ще крамарка Мелашка (Вас., І, 1959, 59).
Словник української мови (СУМ-11)