крапельниця

КРА́ПЕЛЬНИЦЯ, і, ж., спец.

1. Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель.

2. Скляна трубочка з гумовим наконечником, за допомогою якого набирають рідину й випускають її по краплі; піпетка.

Крапельницею може служити зігнута під кутом скляна паличка (Заг. догляд за хворими, 1957, 163).

Значення в інших словниках

1. крапельниця — кра́пельниця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. крапельниця — -і, ж., спец. 1》 Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель. 2》 Скляна трубочка з гумовим наконечником, за допомогою якого набирають рідину й випускають її по краплі; піпетка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крапельниця — КРА́ПЕЛЬНИЦЯ, і, ж., спец. 1. Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель. * Образно. Час плинув повільно. Крап, крап, крап – як рідина з крапельниці. Або кров з погано забинтованої рани (Ю.  Словник української мови у 20 томах