крапельниця
КРА́ПЕЛЬНИЦЯ, і, ж., спец.
1. Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель.
2. Скляна трубочка з гумовим наконечником, за допомогою якого набирають рідину й випускають її по краплі; піпетка.
Крапельницею може служити зігнута під кутом скляна паличка (Заг. догляд за хворими, 1957, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крапельниця — кра́пельниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- крапельниця — -і, ж., спец. 1》 Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель. 2》 Скляна трубочка з гумовим наконечником, за допомогою якого набирають рідину й випускають її по краплі; піпетка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крапельниця — КРА́ПЕЛЬНИЦЯ, і, ж., спец. 1. Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель. * Образно. Час плинув повільно. Крап, крап, крап – як рідина з крапельниці. Або кров з погано забинтованої рани (Ю. Словник української мови у 20 томах