крапельниця
КРА́ПЕЛЬНИЦЯ, і, ж., спец.
1. Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель.
* Образно. Час плинув повільно. Крап, крап, крап – як рідина з крапельниці. Або кров з погано забинтованої рани (Ю. Мушкетик);
Делікатні лікарі приватної клініки метушилися навколо все ще непритомної Марти, виміряли тиск, вкололи якийсь укол, від якого жінка здригнулася і прийшла до тями, поставили крапельницю (Люко Дашвар).
2. Скляна трубочка з гумовим наконечником, за допомогою якого набирають рідину й випускають її по краплі; піпетка.
Крапельницею може служити зігнута під кутом скляна паличка (з навч. літ.);
* Образно. Довгі судини крапельниць ходять насліпо коридорами білої пам'яті (С. Жадан).
3. Прилад для дозованого введення рідин в організм при крапельному вливанні.
Дві крапельниці в руках. У лікарні не вистачає спеціальних штативів – і багатьом пацієнтам доводиться викликати з дому рідних і просити їх побути штативами (з газ.).
Значення в інших словниках
- крапельниця — кра́пельниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- крапельниця — -і, ж., спец. 1》 Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель. 2》 Скляна трубочка з гумовим наконечником, за допомогою якого набирають рідину й випускають її по краплі; піпетка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крапельниця — КРА́ПЕЛЬНИЦЯ, і, ж., спец. 1. Пляшечка з пристосуванням у шийці для відраховування крапель. 2. Скляна трубочка з гумовим наконечником, за допомогою якого набирають рідину й випускають її по краплі; піпетка. Словник української мови в 11 томах