крапотіти

КРАПОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до кра́пати.

Тим часом дощ напускався, крапотів наче з ясного неба (Гончар, III, 1959, 393).

Значення в інших словниках

1. крапотіти — крапоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. крапотіти — -тить, недок. Підсил. до крапати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крапотіти — КРАПОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до кра́пати (у 1 знач.). Біжить він до Ольги, вода з нього схлюпує, крапотить (В. Барка); Тим часом дощ напускався, крапотів наче з ясного неба (О. Гончар); Сльози крапотіли з носа і падали на тарілочку (Ю. Винничук).  Словник української мови у 20 томах
4. крапотіти — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови