крапчастий
КРАПЧА́СТИЙ, а, е.
1. Укритий крапками (у 1 знач.), цяточками.
Бринить дідок. Як той мачок, Крапчастий і повнесенький (Гл., Вибр., 1951, 235);
В вибої жайворон змостив собі гніздечко, У нім крапчастеє.. яєчко (Вирган, В розп. літа, І959, 107);
Вітер розвіває на ній крапчасту хустку (Цюпа, На крилах.., 1961, 239).
∆ Крапча́стий ховра́х див. ховра́х.
2. рідко. Те саме, що крапли́стий 1.
Ще дрімали каштани в крапчастій росі, а Василь поспішав до лікарні (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 26).
Словник української мови (СУМ-11)