крапчастий
КРАПЧА́СТИЙ, а, е.
1. Укритий крапками (див. кра́пка¹ 1), цяточками.
Бринить дідок, Як той мачок, Крапчастий і повнесенький (Л. Глібов);
Небо тепер густо-темне, бузовим крапчасте, а тому й тепле (М. Івченко);
В вибої жайворон змостив собі гніздечко, У нім крапчастеє .. яєчко (І. Вирган);
Вітер розвіває на ній крапчасту хустку (І. Цюпа);
На снігу за вершниками лишались крапчасті чорні сліди (І. Білик);
Онищенко сидів, потупивши маленькі крапчасті очі у дзеркало в кутку (Ю. Мушкетик);
* Образно. Вечір крапчастий В деревах моркву гризе (М. Воробйов).
2. Те саме, що крапли́стий 1.
Ще дрімали каштани в крапчастій росі, а Василь поспішав до лікарні (Є. Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)