крапочка
КРА́ПОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до кра́пка 1, 3.
Марта виходила в повному наряді – білий з чорними крапочками, новенький плащик, яскраво підмальовані уста і чорний, легкий, солом'яний капелюшок (У. Самчук);
Я згадав, як одного разу принiс з поля четверо сiреньких з крапочками яєць i кiлька цибулин (Р. Андріяшик);
Можливо, слід додати й інші значення слова крапка: Я випадково бачив список вступників в одного знайомого декана, а там проти прізвищ крапочки (Ю. Мушкетик);
Ноти, які були в нас перед очима, мали певні знаки, які були зрозумілі лише нам, то могли бути якісь крапочки (Ю. Винничук);
Усі учні читають руками книжки, що створені за спеціальною методикою Брайля, де букви і цифри записані випуклими крапочками (з газ.).
(1) У кра́почку – крапчастий (у 1 знач.).
На голові її була у крапочку хустинка (С. Голованівський);
На ній було простеньке вбрання, дешевий матеріял [матеріал] у крапочку й фасон (Олекса Ізарський);
I дощ не той, хоч дуже-дуже схожий. I золотi обличчя перехожих, i чудернацькi, в крапочку, плащi (І. Жиленко).
Словник української мови (СУМ-20)