КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що фарбува́льник; фарбар.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
красильник —
краси́льник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
красильник —
(людина) маляр
Словник чужослів Павло Штепа
красильник —
КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що фарбува́льник; фарбар. Стефанович заходився навчати Дебогорія і Бохановського ремеслу красильника (Ю. Хорунжий).
Словник української мови у 20 томах