красильник

краси́льник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. красильник — (людина) маляр  Словник чужослів Павло Штепа
2. красильник — КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що фарбува́льник; фарбар. Стефанович заходився навчати Дебогорія і Бохановського ремеслу красильника (Ю. Хорунжий).  Словник української мови у 20 томах
3. красильник — КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що фарбува́льник; фарбар.  Словник української мови в 11 томах