красильник

краси́льник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красильник — (людина) маляр Словник чужослів Павло Штепа
  2. красильник — КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що фарбува́льник; фарбар. Стефанович заходився навчати Дебогорія і Бохановського ремеслу красильника (Ю. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах
  3. красильник — КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що фарбува́льник; фарбар. Словник української мови в 11 томах