красильник
краси́льник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- красильник — (людина) маляр Словник чужослів Павло Штепа
- красильник — КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що фарбува́льник; фарбар. Стефанович заходився навчати Дебогорія і Бохановського ремеслу красильника (Ю. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах
- красильник — КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що фарбува́льник; фарбар. Словник української мови в 11 томах