1. Словник української мови у 20 томах

красильник

КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм.

Те саме, що фарбува́льник; фарбар.

Стефанович заходився навчати Дебогорія і Бохановського ремеслу красильника (Ю. Хорунжий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красильник — краси́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. красильник — (людина) маляр Словник чужослів Павло Штепа
  3. красильник — КРАСИ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що фарбува́льник; фарбар. Словник української мови в 11 томах