красовитий

КРАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що га́рний 1.

В нас народ — дозрілий, красовитий — світлим шляхом Леніна іде (Тич., Комунізму далі.., 1961, 7);

І такої, як ти, Красовитої дівчини, .. в світі ніде не знайти (Вирган, В розп. літа, 1959, 48).

Значення в інших словниках

1. красовитий — див. вродливий  Словник синонімів Вусика
2. красовитий — КРАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що краси́вий; гарний (у 1 знач.). Стебло ж оздобиться у колос красовитий І визернить його у млосні літа дні (М. Зеров); І такої, як ти, Красовитої дівчини, .. в світі ніде не знайти (І.  Словник української мови у 20 томах
3. красовитий — Красови́тий, -а, -е Красивый. Удовине личко красовите. МВ. ІІ. 146. Пані мая, пані влюбленная, моя красовита! Мет. 122.  Словник української мови Грінченка