Словник української мови в 11 томах

креденс

КРЕ́ДЕНС, а, ч., заст. Буфет для посуду.

Переходячи через покої, шляхтич помітив сліди втечі, бо золототкані драпрі були вже здерті з дверей, столи стояли голі, креденси порожні (Панч, Гомон. Україна. 1954, 296).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. креденс — Кре́денс: — буфет [20;46-2;46-1]  Словник з творів Івана Франка
  2. креденс — кре́денс іменник чоловічого роду буфет для посуду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. креденс — -а, ч. Довга низька шафа (комод) для посуду та столової білизни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. креденс — КРЕ́ДЕНС, а, ч., зах. Різновид буфета (у 1 знач.). Ада таки опинилася в наріжній комірчині, де відразу кинулася до поїджених шашелем старих креденсів (Ю. Андрухович); Домницький був сам як палець у просторім покою, де стояв ще величезний креденс (Г.  Словник української мови у 20 томах
  5. креденс — кре́денс буфет, сервант (ср, ст): Тепер уже рідко натрапиш на такі креде́нси, як були в моєї Бабці та Діда. Це були креденси зі своєю історією (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. креденс — Буфет; кухонне срібло  Словник застарілих та маловживаних слів