креденс
КРЕ́ДЕНС, а, ч., заст. Буфет для посуду.
Переходячи через покої, шляхтич помітив сліди втечі, бо золототкані драпрі були вже здерті з дверей, столи стояли голі, креденси порожні (Панч, Гомон. Україна. 1954, 296).
Словник української мови (СУМ-11)