креденс
КРЕ́ДЕНС, а, ч., зах.
Різновид буфета (у 1 знач.).
Ада таки опинилася в наріжній комірчині, де відразу кинулася до поїджених шашелем старих креденсів (Ю. Андрухович);
Домницький був сам як палець у просторім покою, де стояв ще величезний креденс (Г. Пагутяк);
В їдальні був один великий круглий стіл і креденс з начинням (Т. Прохасько);
У бабусі в креденсі акуратні стосики .. скатертин ручної вишивки білим по білому, перекладені лавандою і ялівцем, займали цілу полицю (Н. Сняданко).
Словник української мови (СУМ-20)