Словник української мови в 11 томах

кременівка

КРЕМЕНІ́ВКА, и, ж., заст. Рушниця, у якій набій запалювався від удару кресала об кремінь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кременівка — кремені́вка іменник жіночого роду арх.  Орфографічний словник української мови
  2. кременівка — -и, ж., заст. Рушниця, у якій набій запалювався від удару кресала об кремінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кременівка — КРЕМЕНІ́ВКА, и, ж., іст. Рушниця, у якій набій запалювався від удару кресала об кремінь. У кременівці найважливішою деталлю був кремінь (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. кременівка — РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст.  Словник синонімів української мови