кременівка
КРЕМЕНІ́ВКА, и, ж., іст.
Рушниця, у якій набій запалювався від удару кресала об кремінь.
У кременівці найважливішою деталлю був кремінь (з наук.-попул. літ.);
Кременівкою мій дід лякав небажаних гостей хутора в громадянську, батько у вітчизняну – мародерів, що блукали селом, а я інколи полюю з нею (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)