кремній

КРЕ́МНІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, що входить до складу гірських порід, піску та ін.; силіцій.

Після нього [амонію] йдуть: кремній — чотиривалентний неметал, багатьма сторонами схожий на вуглець (Заг. хімія, 1955, 80).

Значення в інших словниках

1. кремній — кре́мній іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. кремній — Кремний — silicium, silicon — *Silizium — хімічний елемент. Символ Si, ат.н. 14, ат.м. 28,086. К. утворює темно-сірі зі смолистим блиском крихкі кристали, ґратка гранецентрована кубічна типу алмазу. Густина 2,328, tплав 1415оС, tкип 3250оС.  Гірничий енциклопедичний словник
3. кремній — -ю, ч. Si; хімічний елемент IV групи періодичної системи Менделєєва; у вільному стані в природі не зустрічається.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кремній — КРЕ́МНІЙ, ю, ч. Хімічний елемент з атомним номером 14, що входить до складу гірських порід, піску і т. ін.; силіцій. Цікаво: кварковий резонанс спостерігався лише для вуглецю, кремнію та азоту...  Словник української мови у 20 томах
5. кремній — кре́мній (від грец. κρημνός – гора, скеля) хімічний елемент, символ Si, ат. н. 14; сірі крихкі кристали. Один з найпоширеніших елементів у природі. Застосовують у металургії, електронній техніці тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. кремній — I осадова порода, складається переважно з кремнезему у вигляді дрібнозернистого халцедону, кварцу, інколи опалу; утворює конкрецію переважно у вапняках; сировина для керамічної продукції і абразивних матеріалів; давніше вживався для викрешування вогню...  Універсальний словник-енциклопедія
7. кремній — КРЕ́МНІЙ (хімічний елемент, що входить до складу гірських порід); СИЛІ́ЦІЙ.  Словник синонімів української мови