кремінчик

КРЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́мінь.

— І ти дістав кремінчик та кресало Й почав кресати (Воронько, Казка.., 1957, 33).

Значення в інших словниках

1. кремінчик — кремі́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кремінчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до кремінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кремінчик — КРЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́мінь 2. Дістав дід з кишені кисет і люльку, наклав тютюну і давай кресати. Креснув раз, другий, а той кремінчик візьми й випади в траву (з легенди); – І ти дістав кремінчик та кресало Й почав кресати (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах
4. кремінчик — Кремінчик, -ка м. ум. отъ кре́мінь.  Словник української мови Грінченка