крем’язень
КРЕ́М’ЯЗЕНЬ, зня, ч. Кремезний чоловік; велетень, здоровило.
Дебелий, широкоплечий крем’язень.. осміхнувся сліпучобілими зубами (Ю. Янов., І, 1954, 289);
Літній крем’язень теше собі весло (Гончар, III, 1959, 349).
Словник української мови (СУМ-11)