крем’язень

КРЕ́М’ЯЗЕНЬ, зня, ч. Кремезний чоловік; велетень, здоровило.

Дебелий, широкоплечий крем’язень.. осміхнувся сліпучобілими зубами (Ю. Янов., І, 1954, 289);

Літній крем’язень теше собі весло (Гончар, III, 1959, 349).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me