1. Словник української мови в 11 томах

кремінь

КРЕМІНЬ, меню, ч. Дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню.

Крізь камінь, кремінь — рік у рік Прорубує тропи робітник (Рильський, І, 1956, 114);

Однією з різновидностей кварцу є кремінь (Заг. хімія, 1955, 445);

*Образно. На серці в мене кремінь — хай же спів твій його підточить і в безодню скине (Л. Укр., І, 1951, 429);

*У порівн. Ти мусиш йому доводити, стояти за правду, як кремінь (Гончар, Тронка, 1963, 294);

// Шматок такого мінералу для викрешування вогню.

Врешті черкнулась криця об кремінь, спалахнула.. іскра (Коцюб., І, 1955, 346);

На шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем (Стельмах, І, 1962, 43);

// перен. Про міцну здоров’ям людину.

Хоч вони майже одного віку з Турбаєм, але Іван Юхимович — це кремінь (Руд., Остання шабля, 1959, 30);

// перен. Про тверду характером людину.

Та й Настуся сумує: батько кремінь, не подається (Барв., Опов.., 1902, 454);

Відомо, що за людина з Невкипілого — кремінь (Головко, II, 1957, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кремінь — Кре́мінь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. кремінь — КРЕМІНЬ – КРЕМНІЙ Кремінь, -меню (один камінь – -меня). 1. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який колись використовували для добування вогню. Літературне слововживання
  3. кремінь — (мінерал) кварц; (силань) КРЕМЕЗ; (хто) камінь; кремінець, кремінчик, зб. креміння. Словник синонімів Караванського
  4. кремінь — див. твердий Словник синонімів Вусика
  5. кремінь — I [крем'ін'] -меин'у, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (маса, матеріал) II [крем'ін'] -меин'а, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (один камінь) Орфоепічний словник української мови
  6. кремінь — Кремень — flint, chert — *Kiesel — мінеральне утворення, що складається з кристалічного і аморфного кремнезему (опалу, халцедону або кварцу). Гірничий енциклопедичний словник
  7. кремінь — -меню, ч. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. || Шматок такого мінералу для викрешування вогню. || перен. Про міцну здоров'ям людину. || перен. Про тверду характером людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. кремінь — КРЕ́МІНЬ, меню, ч. 1. род. меню. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору. Сниться мені невідома Італія, Сонце палаюче та кремені гір (В. Симоненко); Викопаю криниченьку в степу в кремені. Словник української мови у 20 томах
  9. кремінь — Кре́мінь, -меня (одного) і -меню (креміння), -меневі, -нем; -мені, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кремінь — Кре́мінь, -меню м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. н. п. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Словник української мови Грінченка