кремінь

Кремень — flint, chert — *Kiesel — мінеральне утворення, що складається з кристалічного і аморфного кремнезему (опалу, халцедону або кварцу). К. поширений в природі у вигляді конкрецій, жовен, лінз і пластів, що залягають узгоджено серед вапняків і крейдових відкладів або у січних нашаруваннях. Особливо поширений в осадових породах. Утворюється при діагенезі осадів, катагенезі г.п. і при вивітрюванні. Твердість 7. Злам раковинний. Розрізняють К. бурокам’яний (спесартин), К. волокнистий (силіманіт), К. залізистий, К. залізний, К. малахітовий, К. нільський, К. марганцевий, К. фтористий та ін. Завдяки здатності утворювати при сколі гострий ріжучий край К. з глибокої давнини (до зал. доби) використовувався людиною для кам’яних знарядь. В Україні, зокрема на Донбасі, виявлено багато шахт кам'яного віку в яких видобували кремінь.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

Кремінь — Кре́мінь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
кремінь — КРЕМІНЬ – КРЕМНІЙ Кремінь, -меню (один камінь – -меня). 1. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який колись використовували для добування вогню. Літературне слововживання
кремінь — (мінерал) кварц; (силань) КРЕМЕЗ; (хто) камінь; кремінець, кремінчик, зб. креміння. Словник синонімів Караванського
кремінь — див. твердий Словник синонімів Вусика
кремінь — I [крем'ін'] -меин'у, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (маса, матеріал) II [крем'ін'] -меин'а, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (один камінь) Орфоепічний словник української мови
кремінь — -меню, ч. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. || Шматок такого мінералу для викрешування вогню. || перен. Про міцну здоров'ям людину. || перен. Про тверду характером людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
кремінь — КРЕ́МІНЬ, меню, ч. 1. род. меню. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору. Сниться мені невідома Італія, Сонце палаюче та кремені гір (В. Симоненко); Викопаю криниченьку в степу в кремені. Словник української мови у 20 томах
кремінь — Кре́мінь, -меня (одного) і -меню (креміння), -меневі, -нем; -мені, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кремінь — КРЕМІНЬ, меню, ч. Дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. Словник української мови в 11 томах
кремінь — Кре́мінь, -меню м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. н. п. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Словник української мови Грінченка