1. Орфоепічний словник української мови

кремінь

кре́мінь

I [крем'ін']

-меин'у, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (маса, матеріал)

II [крем'ін']

-меин'а, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і (один камінь)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кремінь — Кре́мінь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. кремінь — КРЕМІНЬ – КРЕМНІЙ Кремінь, -меню (один камінь – -меня). 1. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який колись використовували для добування вогню. Літературне слововживання
  3. кремінь — (мінерал) кварц; (силань) КРЕМЕЗ; (хто) камінь; кремінець, кремінчик, зб. креміння. Словник синонімів Караванського
  4. кремінь — див. твердий Словник синонімів Вусика
  5. кремінь — Кремень — flint, chert — *Kiesel — мінеральне утворення, що складається з кристалічного і аморфного кремнезему (опалу, халцедону або кварцу). Гірничий енциклопедичний словник
  6. кремінь — -меню, ч. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. || Шматок такого мінералу для викрешування вогню. || перен. Про міцну здоров'ям людину. || перен. Про тверду характером людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. кремінь — КРЕ́МІНЬ, меню, ч. 1. род. меню. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору. Сниться мені невідома Італія, Сонце палаюче та кремені гір (В. Симоненко); Викопаю криниченьку в степу в кремені. Словник української мови у 20 томах
  8. кремінь — Кре́мінь, -меня (одного) і -меню (креміння), -меневі, -нем; -мені, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кремінь — КРЕМІНЬ, меню, ч. Дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. Словник української мови в 11 томах
  10. кремінь — Кре́мінь, -меню м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. н. п. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Словник української мови Грінченка