крен

КРЕН, у, ч.

1. Нахил набік корабля, човна, літака.

Тралер має величезний крен. Уся ліва сторона палуби погрузала в море (Трубл., І, 1955, 230);

В темряві крен робив не літак, а панорама міста (Ле, В снопі.., 1960, 34).

2. перен. Зміна напряму, орієнтації; поворот до інших завдань, до іншої мети.

Кінематографія [після появи звукового кіно] знову вернулася значною мірою до театру. Я б сказав.., навіть занадто різкий крен було зроблено в бік театру (Довж., III, 1960, 287).

Значення в інших словниках

1. крен — крен іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. крен — -у, ч. 1》 Нахил набік корабля, човна, літака. 2》 перен. Зміна напряму, орієнтації; поворот до інших завдань, до іншої мети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крен — Похил, хил  Словник чужослів Павло Штепа
4. крен — КРЕН, у, ч. 1. Нахил набік корабля, човна, літака і т. ін. набік. Тралер має величезний крен. Уся ліва сторона палуби погрузала в море (М.  Словник української мови у 20 томах