1. Словник української мови в 11 томах

крен

КРЕН, у, ч.

1. Нахил набік корабля, човна, літака.

Тралер має величезний крен. Уся ліва сторона палуби погрузала в море (Трубл., І, 1955, 230);

В темряві крен робив не літак, а панорама міста (Ле, В снопі.., 1960, 34).

2. перен. Зміна напряму, орієнтації; поворот до інших завдань, до іншої мети.

Кінематографія [після появи звукового кіно] знову вернулася значною мірою до театру. Я б сказав.., навіть занадто різкий крен було зроблено в бік театру (Довж., III, 1960, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крен — крен іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крен — -у, ч. 1》 Нахил набік корабля, човна, літака. 2》 перен. Зміна напряму, орієнтації; поворот до інших завдань, до іншої мети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крен — Похил, хил Словник чужослів Павло Штепа
  4. крен — КРЕН, у, ч. 1. Нахил набік корабля, човна, літака і т. ін. набік. Тралер має величезний крен. Уся ліва сторона палуби погрузала в море (М. Словник української мови у 20 томах