крен

КРЕН, у, ч.

1. Нахил набік корабля, човна, літака і т. ін. набік.

Тралер має величезний крен. Уся ліва сторона палуби погрузала в море (М. Трублаїні);

Від крену катера сходи тепер наближалися до їхнього нормального положення (Іван Ле);

– Ви, мабуть, помічали, який крен дає пароплав, коли всі пасажири збиваються на одній палубі? (М. Руденко);

Пронизливо залунав свисток на тривогу, яхта дала жахливий крен (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).

2. перен. Зміна напряму, орієнтації; поворот до інших завдань, до іншої мети.

І як нам крен направити з тобою, Коли щодня погроза і удар (М. Зеров);

Кінематографія [після появи звукового кіно] знову вернулася значною мірою до театру. Я б сказав.., навіть занадто різкий крен було зроблено в бік театру (О. Довженко);

Тоді Хаос зазнав поразки, і виник сильний крен убік Порядку (О. Авраменко, В. Авраменко);

Платон сказав геть не те, чого його вчила матінка, .. і вже це залишало хоч і невеликий, але таки простір для крену під час розмови (Люко Дашвар).