1. Словник української мови у 20 томах

кренделик

КРЕНДЕ́ЛИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до кре́ндель.

“З якої це причини вона привезла з Києва свою лютість ніби в цих паперових торбинках з бубличками та кренделиками?” – думав Мишук (І. Нечуй-Левицький);

Треба буде якогось кренделика купити та передати гостинця (Г. Тарасюк);

Не маю ні цукру, ні цукатів, ані кренделиків до чаю (Любко Дереш);

// у знач. присл. кренде́ликом. У формі кренделя.

– Кіснички вплету, кренделиком коси зложу .. – наче намальоване буде! – утішається Марта своєю роботою (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кренделик — кренде́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кренделик — див. хліб Словник синонімів Вусика
  3. кренделик — -а, ч. Зменш.-пестл. до крендель. || у знач. присл. кренделиком. У вигляді кренделя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кренделик — КРЕНДЕ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́ндель; // у знач. присл. кренде́ликом. У вигляді кренделя. — Кіснички вплету, кренделиком коси зложу..— наче намальоване буде! — утішається Марта своєю роботою (Мирний, IV, 1955, 337). Словник української мови в 11 томах