кренделик
кренде́лик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до крендель.
|| у знач. присл. кренделиком. У вигляді кренделя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кренделик — кренде́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кренделик — див. хліб Словник синонімів Вусика
- кренделик — КРЕНДЕ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́ндель. “З якої це причини вона привезла з Києва свою лютість ніби в цих паперових торбинках з бубличками та кренделиками?” – думав Мишук (І. Словник української мови у 20 томах
- кренделик — КРЕНДЕ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́ндель; // у знач. присл. кренде́ликом. У вигляді кренделя. — Кіснички вплету, кренделиком коси зложу..— наче намальоване буде! — утішається Марта своєю роботою (Мирний, IV, 1955, 337). Словник української мови в 11 томах