1. Словник української мови в 11 томах

кренделик

КРЕНДЕ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́ндель;

// у знач. присл. кренде́ликом. У вигляді кренделя.

— Кіснички вплету, кренделиком коси зложу..— наче намальоване буде! — утішається Марта своєю роботою (Мирний, IV, 1955, 337).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кренделик — кренде́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кренделик — див. хліб Словник синонімів Вусика
  3. кренделик — -а, ч. Зменш.-пестл. до крендель. || у знач. присл. кренделиком. У вигляді кренделя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кренделик — КРЕНДЕ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́ндель. “З якої це причини вона привезла з Києва свою лютість ніби в цих паперових торбинках з бубличками та кренделиками?” – думав Мишук (І. Словник української мови у 20 томах