кривлятися
КРИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. Робити гримаси, неприродно вигинатися, звиватися.
Серед натовпу дітлашні кривлявся у вивернутому кожусі босий, простоволосий олешківський юродивець (Гончар, Таврія, 1952, 282);
Соломко враз перестав кривлятися, грізно глянув на своїх хлопців і очима показав на домкрат (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 155);
// перен. Неприродно, непросто триматися; маніритися.
Словник української мови (СУМ-11)