крижень
КРИ́ЖЕНЬ, жня, ч. Велика дика качка.
Чи крижні то були, чи то були чирята, Про те нам байдуже (Греб., І, 1957, 73);
Крижень на плесі тривожно кахнув (Досв., Вибр., 1959, 411);
Крижень — досить великий птах, має цінне м’ясо і тому являє собою бажану здобич для мисливця (Корисні птахи.., 1950, 15).
Словник української мови (СУМ-11)