крижинка

КРИЖИ́НКА, и, ж. Зменш. до крижи́на.

Де-не-де, ховаючись у воді, пливли за течією по ковбані крижинки (Досв., Вибр., 1959, 285);

*Образно. В її душі розтанула остання крижинка сумніву (Збан., Сеспель, 1961, 176);

*У порівн. Холодні очі сковзнули по всьому, наче крижинки (Коцюб., II, 1955, 412).

Значення в інших словниках

1. крижинка — крижи́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. крижинка — -и, ж. Зменш. до крижина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крижинка — КРИЖИ́НКА, и, ж. Зменш. до крижи́на. Де-не-де, ховаючись у воді, пливли за течією по ковбані крижинки (Олесь Досвітній); Двірники кололи на асфальті лід, дрібні крижинки вилітали з-під ломів (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. крижинка — Крижина, -ни ж. Льдина. Дивіться, яка здоровенна крижина пливе! Славяносерб. у. ум. крижинка.  Словник української мови Грінченка