криля

КРИЛЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1.

— Івасик сидить звершечку та співа: «Гуси, гуси-лебедята! візьміть мене на крилята!» (Н.-Лев., III, 1956, 202).

Значення в інших словниках

1. криля — криля́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. криля — -яти, с. Зменш.-пестл. до крило 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. криля — КРИЛЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до крило́ 1. – Івасик сидить звершечку та співа: “Гуси, гуси-лебедята! візьміть мене на крилята!” (І. Нечуй-Левицький); Крилята задубiлi не здiйма [джміль] і тихо й тоскно дивиться на мене (І. Драч); * Образно.  Словник української мови у 20 томах