кримчаки

КРИМЧАКИ́, і́в, мн. (одн. кримча́к, а, ч.; кримча́чка, и, ж.),

1. заст. Кримські татари.

— Торгівлю [козаки] розпочали з кримчаками, ярлик собі виправили на безмитну торгівлю… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 356);

Надходив вечір, небезпека несподіваного наскоку.. кримчаків зростала з кожною хвилиною (Ле, Хмельницький, І, 1957, 321).

2. розм. Те саме, що кримча́ни.

Машина летіла, спритно обминаючи засипані вирви від бомб і снарядів. Видно, шофер був кримчак (Кучер, Голод, 1961, 437).

Значення в інших словниках

1. кримчаки — -ів, мн. (одн. кримчак, -а, ч.; кримчачка, -и, ж.). 1》 заст. Кримські татари. 2》 Нечисленна етнічна група нащадків генуезьких переселенців до Криму, яка зберегла італійські прізвища.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кримчаки — КРИМЧАКИ́, і́в, мн. (одн. кримча́к, а́, ч.; кримча́чка, и, ж.). 1. Народність, що сформувалася на основі давнього місцевого населення Криму й сприйняла іудаїзм.  Словник української мови у 20 томах