криміналістика

КРИМІНАЛІ́СТИКА, и, ж. Юридична наука, що вивчає та розробляє методи розкриття карних злочинів.

Вона заявила твердо, що вчитиметься тільки на прокурора. В крайньому випадку — на суддю; заявивши про це, обклалася літературою з криміналістики і правознавства (Вол., Місячне срібло, 1961, 296);

Порівняння відбитків пальців (дактилоскопія) служить у криміналістиці одним з найточніших способів встановлення особи (Наука.., 4, 1965, 40).

Значення в інших словниках

1. криміналістика — криміналі́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. криміналістика — -и, ж. Юридична наука, що вивчає та розробляє методи розкриття карних злочинів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. криміналістика — Злочинство  Словник чужослів Павло Штепа
4. криміналістика — КРИМІНАЛІ́СТИКА, и, ж. Юридична наука, що вивчає і розробляє методи розкриття карних злочинів. Криміналістична тактика як розділ криміналістики була предметом дослідження в перших роботах криміналістів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. криміналістика — криміналі́стика (від лат. criminalis – злочинний) наука, що вивчає і розробляє засоби, прийоми, методи та організаційні засади розкриття й розслідування злочинів і запобігання їм.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. криміналістика — Наука про методи встановлення факту злочину, способу його вчинення, викриття винуватців та запобігання злочинності; поділяється на 2 розділи: тактика і техніка слідства.  Універсальний словник-енциклопедія
7. криміналістика — Криміналі́стика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. криміналістика — рос. криминалистика наука, що вивчає, узагальнює і розробляє засоби, методи та організаційні засади розкриття й розслідування кримінальних злочинів і запобігання їм.  Eкономічна енциклопедія